Головна » Статті » Методичні розробки |
Доповідь. Система підготовки майстра виробничого навчання до уроків.
Управління освіти і науки Волинської області держадміністрації Торчинський професійний ліцей Доповідь на тему: Система підготовки майстра виробничого навчання до уроків. Підготувала майстер в/н: Подерня Г.В. Торчин 2016р. Готуючись до навчального року (півріччя), майстер вивчає кваліфікаційну характеристику, навчальні плани і програми виробничого навчання, спеціальної технології або технології основ виробництва по даній професії, знайомиться з програмами з інших предметів. Сучасне виробництво пред'являє до робітника нові вимоги. Відбуваються зміни в кваліфікаційних характеристиках, навчальних планах і програмах виробничого навчання, з'являються нові передові прийоми і способи роботи, видаються нові підручники і навчальні посібники. Все це повинен враховувати майстер при підготовці до занять. Зміст і порядок підготовки майстра до уроку виробничого навчання залежить від періоду навчання, змісту навчального матеріалу, досвіду майстра, складу групи. Методика й організація виробничого навчання кардинально залежить від мети цього навчання на відповідному періоді (етапі). Тут успіх багато в чому залежить від правильного підбору матеріалу та комплексно-методичного забезпечення уроку, організації робочих місць, наявність та справність обладнання, інструменту, приладів, наявність матеріалів, необхідної навчально-виробничої документації. Правильний вибір методичних прийомів інструктажу з урахуванням форми організації заняття, особливостей трудового завдання, індивідуальних особливостей окремих учнів. Вивчаючи навчальні програми, майстер уважно знайомиться з переліком включених тем і їхнім змістом, що дає їм можливість ясно представити мету вивчення кожної теми, встановити зв'язок попереднього навчального матеріалу з наступним, визначити і підготувати навчальні роботи, устаткування, пристосування, інструменти і матеріали, необхідні для проведення заняття. Розподіл навчальних годин на виробниче навчання по півріччях і тижням передбачений у навчальному плані. Навчальна програма, складена відповідно вимогам кваліфікаційної характеристики, встановлює обсяг навчального матеріалу, що підлягає вивченню, розподіл його по темах і годинах на вивчення кожної теми. У кожній темі програми зазначено, яким прийомам і способам роботи, яким технологічним операціям потрібно навчити учнів. Кваліфікаційна характеристика вказує, яким вимогам у відношенні теоретичних знань і виробничих умінь повинен задовольняти молодий робітник, що закінчив професійно-технічне училище по тій або іншій кваліфікації. Розподіливши навчальний матеріал по днях, майстер продумує організацію вивчення всієї теми, готує основний і допоміжний матеріал і заготівлі по окремих підтемах, спеціальні інструменти, пристосування, учбово-наочні посібники, креслення, технологічні або інструкційні карти; передбачає додаткову роботу учнів на день, з огляду на їхню працездатність і успішність. При підготовці до чергової теми майстер ретельно вивчає технічну літературу, що висвітлює останні досягнення в області техніки, технології, наукової організації роботи і досвіду новаторів виробництва. Особлива увага при цьому звертається на добір передових методів роботи, раціональних прийомів і способів роботи новаторів базового підприємства, з якими майстер повинен ознайомити учнів. Для успішного проведення занять майстрові виробничого навчання важливо добре підготуватися до них. Майстер повинен зовсім чітко уявляти собі, коли, чому і як учити. Підготовка до навчального заняття є заключною і вирішальною стадією всієї підготовчої роботи майстра. Від її повноти і старанності залежать результати навчання і виховання учнів, глибина і міцність засвоєння ними професійних знань, звичок і умінь, розвиток їхньої самостійності й активності. Задача майстра — ретельно готуватися до проведення кожного заняття (уроку). Підготовка майстра до заняття, це не лише підготовка до майбутнього уроку виробничого навчання або продумування, планування, та своєчасне забезпечення всього необхідного для одного навчального дня, а потрібно готуватись до проходження всієї теми. Підготовка до теми та уроку може бути успішної тільки тоді, коли вона підкріплена постійною роботою майстра над навчальною програмою, потрібно враховувати нерозривність навчальної, розвиваючої та виховної мети, колективність в роботі учнів, товариська взаємодопомога в поєднанні з самостійною індивідуальною роботою кожного, організаційна чіткість, виразність загального завдання, яке розв’язується на даному занятті в прийнятій програмі навчання. правильний вибір форми організації заняття (фронтальної, бригадної, індивідуальної, змішаної), правильний вибір об'єктів роботи для групи, бригади, кожного учня. Продумуючи питання методики проведення заняття, майстер встановлює: який навчальний матеріал буде розподілений по навчальних днях; які прийоми, способи і різновиди роботи варто вивчити з учнями, як і де застосувати міжпредметні зв'язки; яким робочим інструментом треба навчити користуватися; послідовність вивчення прийомів роботи; які способи і прийоми контролю будуть вивчатися, якими інструментами і приладами при цьому користуватися; коли (у якій частині уроку) проводити вступні заняття, індивідуальний інструктаж учнів і заключні заняття; як роз'яснити учням порядок виконання задач у початковій і кінцевій стадіях вивчення теми, домогтися самостійності учнів; які особливості технологічного процесу варто передбачити, щоб учні виконували задачі якісно, а їхні готові роботи відповідали всім технічним вимогам; які заходи щодо організації роботи і техніки безпеки варто роз'яснити учням; яку виховну роботу необхідно провести, як погоджувати її з досліджуваним матеріалом. На своїх уроках майстри в/н створюють нестандартні ситуації, ставлять нестандартні запитання, впроваджують різноманітні ігри та змагання. Кожен урок відрізняється один від одного, урізноманітнюється, щоб не були стандартні, а роблять уроки – подорожі, уроки – турніри, уроки – гра. При поясненні нового матеріалу, показу вправ, операцій – кожен раз вносять щось нове. На уроках використовують інструкційні карти, карточки завдань, схеми , малюнки , плакати, інструкційно – технологічні карти. Готуючись до кожного уроку майстер виробничого навчання повинен чітко уявляти, яке місце даний урок займає в системі формування професійних умінь і навичок теми, орієнтуватись на досягнення поставлених навчально-виробничих і виховних цілей, виконання яких намагається досягти за допомогою організаційних форм, методів і методичних прийомів навчання на основі сучасної дидактики. На уроках виробничого навчання використовується матеріально-технічне забезпечення на рівні науково-технічного розвитку в будівництві. В процесі навчання в навчальній майстерні учні засвоюють початкові вміння і навички. Завдання майстра в цей період – прослідкувати за правильністю формування в них трудових прийомів, які на наступних етапах будуть закріплюватись і вдосконалюватись; навчити учнів планувати свою діяльність, організувати робоче місце, використовувати інструменти за призначенням, правильно використовувати контрольно-вимірювальні інструменти, довідкову та інструкційно-технологічну документацію, виконувати самоконтроль, вміти підраховувати об’єми робіт, потрібну кількість матеріалів. В майстерні малярів є своя бібліотека, яка постійно поповнюється новою літературою, довідниками, прайсами, брошурами, які описують новини в будівництві. Розробляючи КМЗ, майстри виробничого навчання використовують навчальну програму, яка визначає зміст навчання і доповнюють його постійно новинами у виробництві нових матеріалів, механізмів, технологій. В майстерні є поурочні папки, до яких входять:
Є достатня кількість навчальної літератури (підручники, посібники, словники, довідники). Крім того розроблено комплект роздаткового матеріалу. Важливо не тільки активізувати мислення учнів, але і зовні активізувати групу на початковому етапі проведення вступного інструктажу. Способи такої зовнішньої активізації учнів можуть бути різними. Найбільш ефективні з них наступні: постановка питання всій групі, а потім, після невеликої паузи, викликати для відповіді визначеного учня; пропозиція відповісти на запитання за бажанням; залучення в бесіду всіх учнів з обліком їх сильних і слабких сторін; варіювання питань по складності в залежності від підготовленості різних учнів; звертання до учнів із пропозицією подумати, оцінити відповідь товариша, виправити помилку у відповіді, висловити свою думку. Опитування учнів при проведенні вступного інструктажу не тільки в тім, щоб перевірити знання учнів (хоча це теж важливо), скільки в забезпеченні здатності застосувати ці знання на практиці, закріпити теорію й практику. Тому питання для такого поєднання повинні мати суто практичну спрямованість. На уроках, де учні будуть виконувати роботи комплексного характеру, питання, що спонукають активну розумову діяльність учнів, мають особливе значення, тому що і зміст матеріалу уроку і рівень підготовленості учнів дозволяють активізувати мислення учнів. Підготовка майстра до вивчення чергової теми програми Підготовка майстра до чергової теми навчальної програми складається з наступного : майстер аналізує зміст навчального матеріалу теми, розподіляє його по уроках (заняттям) і намічає задачі кожного уроку; визначає зміст і кількість навчальних робіт, що повинні бути виконані учнями при вивченні теми; готує учбово-матеріальну базу для виконання навчальною групою робіт з данної теми. Багато тем навчальних програм включають кілька видів робіт; у таких випадках навчальний матеріал теми розбивають на підтеми. Щоб якісно і повно провести вивчення чергової теми, майстер ретельно вивчає не тільки тему навчальної програми по виробничому навчанню, але і відповідні теми по спецтехтехнології. Майстрові слід уточнити, що учні вивчили за спеціальною технологією й іншими предметами для того, щоб використовувати отримані знання на уроках теоретичного навчання. Крім того, майстрові треба так розподілити матеріал теми по навчальних днях, щоб завантаження учнів по днях було рівномірним, щоб не було такого положення, коли в окремі дні учням дається, багато нового матеріалу, що підлягає засвоєнню, а в інші дні, навпаки, занадто мало. Підготовка майстра до чергового заняття (уроку) Основні положення уроку: однорідність і сталість складу групи; одночасність навчання; чіткість визначення обсягу досліджуваного навчального матеріалу; єдина тривалість, стабільність розкладу; керівна роль майстра в учбово-виробничому процесі. В залежності від змісту програмного матеріалу кожен урок має свої особливості і не може будуватися по встановленому шаблону. Але загальних вимог до уроку виробничого навчання необхідно дотримуватися. Урок повинен представляти органічну єдність змісту навчально-виховної роботи і методів його здійснення; мати конкретну навчальну мету; будуватися відповідно основній меті і задачам; забезпечувати включення учнів у виробниче життя, фронтальність навчання або фронтальність «просування» з дотриманням принципів індивідуального підходу до учнів; ґрунтуватися на знаннях, звичках і уміннях, придбаних учнями на попередніх уроках; проводитися в умовах свідомої трудової дисципліни учнів з розрахунком свідомого, активного, глибокого засвоєння учнями знань, звичок і умінь; передбачати застосування різноманітних методів навчання. Учні, виходячи з уроку, повинні чітко уявляти собі, що на уроці довідалися нового, які уміння і звички одержали або закріпили на даному уроці. Планування процесу виробничого навчання Планування процесу виробничого навчання має велике педагогічне й організаційне значення і є необхідною умовою підвищення якості навчання і виховання учнів у профтехучилищах. Планування сприяє: створенню умов, необхідних для раціональної організації навчального процесу, забезпеченню повного і своєчасного виконання навчальних планів і програм навчальними групами, завчасній і ретельній підготовці і проведенню кожного заняття майстрами виробничого навчання; забезпеченню найбільш повного і раціонального використання навчального устаткування і приміщень училищ; встановленню міжпредметних зв'язків і зв'язку теоретичного навчання з виробничим; систематичному контролю за якістю навчання, рівнем знань, навичок і умінь учнів; своєчасному підведенню підсумків навчальної роботи кожного учня. Для організації своєї роботи майстер користується загальноучилищними документами, а саме:
а) переліки навчальних робіт з професій на весь термін навчання та по півріччям ; б) план виробничого навчання групи на місяць ; в) робочі норми часу – перевідні учнівські коефіцієнти; г) навчально-технологічна документація інструкційні карти, інструкційні схеми, інструкційно-технологічні карти, картки - завдання, картки - контролю, картки - дефектів, погодинно - планові карти ; д) план уроку виробничого навчання; є) інструкції з техніки безпеки в майстернях. Переліки навчальних робіт із професії Однією з характерних рис операційно-комплексної системи є навчання учнів на основі продуктивної роботи. Відповідно програмам виробничого навчання спочатку учні послідовно освоюють окремі прийоми й операції, необхідні для даної спеціальності. Після цього виконують комплексні роботи зростаючої складності, освоюють кілька операцій з різними прийомами, характерними для різних робіт із професій. У зв'язку з різноманітністю продукції, виготовленої учнями в навчальних майстернях і в цехах підприємств, конкретні учбово-виробничі роботи не можуть бути заздалегідь передбачені в програмах. Визначаються в програмах тільки загальний зміст і обсяг навчального матеріалу по кожній темі, але не встановлюються конкретні учбово-виробничі роботи. У переліках вказується, які учбово-виробничі роботи повинні виконати учні даної професії в навчальнії майстерні , щоб опанувати професійні знання, навички й уміння, передбаченими програмою виробничого навчання. Конкретні об'єкти учбово-виробничих робіт, виконуваних при вивченні тієї або іншої теми програми, встановлюються училищем самостійно. Однак при підборі навчальних робіт варто керуватися виробленими практикою навчання вимогами (принципами), що складаються в слідуюче: вироби (роботи) повинні мати виробничу цінність, що створює підвищений інтерес учня при навчанні і дає економічний ефект; дотримання дидактичного принципу поступового переходу від простого до складного, від легкого до важкого, принципа послідовності підбора робіт у межах теми і підтеми (перехід від однієї теми до іншого, поступове ускладнення навчальних задач), що дає можливість учням переборювати зростаючі труднощі при підвищенні кваліфікації; робота повинна відповідати фізичним можливостям учнів, обсягові технічних знань на відповідній стадії навчання; важливо враховувати психологію учнів, нестійкість їхньої уваги до одноманітної роботи протягом тривалої години і, навпаки, інтерес до обробки виробів різноманітної форми і габаритів; об'єкти навчальних робіт повинні бути не епізодичними на даний навчальний рік, а постійними, що значно полегшує організацію виробничого навчання. Комплексні роботи повинні підбиратися так, щоб вони відповідали періодові навчання, необхідній складності і точності, при цьому допускали можливість диференційовано підходити до визначення кількості робіт, які видаються учням у залежності від їхніх важкості. Навчальні роботи, що включаються в переліки, підбираються на підставі замовлень базових підприємств і організацій, централізованих виробничих замовлень, а також інших виробів, прийнятих до виробництва в училищі. У переліки включаються роботи з ремонту устаткування, виготовлення інструмента, запасних частин і пристосувань для навчальних майстерень. Об'єктами робіт можуть бути учбово-наочні посібники і прилади для кабінетів і лабораторій училища. Переліки навчальних робіт складаються на навчальне півріччя майстрами виробничого навчання під керівництвом старшого майстра. Якщо в училищі мається кілька рівнобіжних груп однієї професії, складання переліку навчальних робіт доручається найбільш досвідченому майстрові. Переліки обговорюються методичними комісіями і затверджуються директором або заступником директора по учбово-виробничій роботі перед початком півріччя. Для всіх робіт, включених у перелік, повинна бути обов'язково розроблена відповідна технічна документація, креслення, технічні умови, інструктивні або технологічні карти і визначені норми години (виготовлення), що відповідають певному періодові навчання, застосовуваному технологічному процесові. У перший період навчання учнів у навчальних майстерні переліки складаються за формою. У багатьох училищах, крім переліків, зібраних в альбоми, виготовляються спеціальні стенди зі зразками робіт на кожне півріччя першого року навчання. Такі стенди, розташовані біля робочого місця майстра, дають наочне представлення учням, про обсяг виконуваних робіт. Вони часто використовуються майстром під час інструктажу. При проведенні виробничого навчання учнів безпосередньо на підприємствах, будівництвах використовується перелік навчальних робіт, що містить загальну характеристику робочих місць або об'єктів, на яких учень буде учитися,і робіт, які учень повинен виконувати по кожній темі Перелік навчальних робіт у період виробничої практики учнів у цехах підприємства так само необхідний, як перелік для роботи в майстернях. Майстер підбирає роботи відповідно номенклатурі оброблюваних деталей на ділянках. У цей відповідальний період навчання робочі місця, включені в перелік, повинні відповідати навчальним цілям, бути характерними для вивчаємої спеціальності, повинні бути обладнані сучасним технічним оснащенням, відповідати вимогам техніки безпеки, санітарії і гігієни, мати все необхідне для виконання різноманітних робіт з поступовим їх ускладненням, забезпечувати застосування передових технологій. | |
Переглядів: 3273 | |
Всього коментарів: 0 | |